среда, 5 марта 2014 г.

Зірвані голос і нерви...для чого?

Вчора я нарешті провела урок!(української літератури) Конспект (щось він поїхав) лежав і припадав пилом у мене 3 тижні і в останню ніч я, звичайно ж, вирішила його переробити. Сам урок пройшов добре, я собою дуже задоволена, бо відчувала себе набагато впевненіше , ніж у минулому році і практично не хвилювалася. Встигла все заплановане , ще й разом з дзвінком закінчила !Єдиною проблемою була дисципліна учнів . Я за ці 45 хвилин так втомилася , голос вже почав сідати, бо постійно перекрикувати їх було дуже важко. І справа навіть не в моєму авторитеті , а в тому що ці діти нікого не слухаються ! Навіть двох вчителів, які сидять на уроці . Звичайно, може є якийсь секретний спосіб втихомирити дітей і зайнятися справою , але я поки що його не знаю. Все ж для них роблять , і матеріал цікавий підбирають, і ігри , а учні що? Просто не поважають людей , які старші за них.Але все таки, навіть не дивлячись на цей балаган , на хлопчика якого насправді звуть Рома , а він на картці написав , що він Андрій (і сміявся з цього хвилин 5) , незважаючи на дівчаток,що забирали пенал у хлопчиків і весь урок билися, той, хто хотів займатися , той займався і відповідав. І, я сподіваюся, щось виніс для себе з уроку . А хлопчики, що билися, на диво добре написали тест за змістом казки яку ми читали.
Ну і нарешті то я поперевіряла щось червоною ручкою!:) Шкода, що не зошити , а просто тести. Але все одно було цікаво. Може є така професія зошити перевіряти...?

І наостанок хочеться сказати одне:

2 комментария:

  1. Я тебя очень хорошо понимаю) у меня был класс похожий, только мальчик Андрей написал на карточке НАТАЛКА, а Даниил писал ПИТРЕК - их это очень веселило

    ОтветитьУдалить
  2. Дівчата, дякую, що ви з нами, що ділитеся. Значить наша справа існує.
    Молодці, що намагаєтеся знайти відповіді на питання.
    А от щодо карток - то це завжди провальний варіант, бо якщо не має істинної атмосфери навчання, картка стає чудовим інструментом розваги.
    Колись ви усвідомите, що учитель - це не людина, яка 45 хвилин намагається привести учнів до тями, перекриючи їх. Не виходить урок - не проводьте. Налагоджуйте контакт, зусрічайтеся в позаудиторний час, знаходьте спільні справи. Якщо учень буде вас поважати, а ви учнів, то згодом ви навчитеся вибудовувати спільну справу. У силове принудження до діалогу ще ні коли не мало успіху!

    ОтветитьУдалить